зав'янути — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
зав'янути — в яне, Св. Зів янути, стати в ялим, засохнути від нестачи вологи; втратити красу, свіжість … Словник лемківскої говірки
зав'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зав янути, зав яти. 2) у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину) … Український тлумачний словник
зав'яти — див. зав янути … Український тлумачний словник
зав'ядати — а/є, недок., рідко. Те саме, що в янути … Український тлумачний словник
в'янути — 1) (про рослину утрачати свіжість), зав ядати, зів янути, зав янути, зв янути, зав яти, блякнути; прив ядати, прив янути, пригоря[а]ти, пригоріти (частково); нидіти, чахнути 2) див. сохнути I, 1) … Словник синонімів української мови
зв'янути — ну, неш, док., розм. Те саме, що зав янути … Український тлумачний словник
зачахнути — I ну, неш; мин. ч. зача/х, ла, ло і зача/хнув, ча/хнула, ча/хнуло; док. 1) Стати чахлим, зав янути (про рослини). || Втратити здоров я, силу; захиріти (про людину). 2) перен. Не розвиваючись, занепасти, загинути. II не, док., розм. Стати… … Український тлумачний словник
зв'ялитися — зв ялю/ся, зв я/лишся, док., рідко. 1) Стати в ялим, сухим; зав янути (про рослини). 2) перен. Передчасно зістаритися, стати кволим, немічним. || Змучитися від страждань, тяжких переживань … Український тлумачний словник
знидіти — ію, ієш, док., розм. 1) Втратити силу, здоров я, стати кволим; захиріти (про людей). || Стати чахлим; зав янути, зачахнути (про рослини). 2) тільки 3 ос., перен. Ослабнути, занепасти … Український тлумачний словник